Починаючи з 2014 року, коли девальвація гривні по відношенню до долара сягнула в ТРИ рази, коли 70-80% раніше врегульованих банками  кредитних угод пішли в дефолт, а частка загального проблемного портфелю сягнула по деяким великим Банкам до 85%-90% почалися реформи та нове життя українців-позичальників  та банківського сектору.

Давайте прослідкуємо хронологію та результати щодо врегулювання питання валютних кредитів:

Дата Назва документу Мета документу
06.08.2009 Постанова НБУ № 461 «Про методи забезпечення погашення кредитів» Регулятор рекомендував банкам змінювати умови позик, виданих до 1 жовтня 2008 року, тільки тим клієнтам, фінансовий стан яких класифікується не нижче за клас В (наявність ризиків невчасного погашення позик), а стан обслуговування боргу — як «гарний» або «слабкий». Банки, що погодилися зі схемою НБУ, фінансово заохочуватимуться. Збитки від реструктуризації вони зможуть списувати з регулятивного капіталу поступово — до 1 січня 2011 року, щоб не припустити різкого зменшення капіталізації.
Лютий 2014 по теперішній час Законотворчі ініціативи про реструктуризацію та врегулювання валютних кредитів Липень 2014 р. голосування №4185а, №4185а-1, і №4185а-2 «Про реструктуризацію кредитних зобов’язань з іноземної валюти у національну валюту України — гривню».У підсумку в першому читанні був схвалений законопроект № 4185а-2 нардепа від фракції «Батьківщини», представника президента України в Раді Руслана Князевича, який передбачає реструктуризацію кредитів на суму до 1 млн грн, які погашалися своєчасно до 1 січня 2014 року. Наразі документ так і залишився законопроектом.
23.12.2014 Законопроект «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» Встановлює порядок переведення валютних кредитів в національну валюту гривню. Закон прийнятий 02.07.2015 року, але очікує на 3-є читання з причин його можливого руйнівного впливу на фінансову та банківську систему держави. Експерти очікують на вето Президента на вказаний Закон.
03.06.2014 Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» Даний закон забороняє звернення стягнення на предмет іпотеки  відповідно до критеріїв, визначених цим законом та саме головне, що Закон втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості. Даним Законом позичальника стимулюють до не виконання своїх зобов’язань за кредитними договорами, а Банків позбавляють реальних важелів впливу на позичальника.
05.05.2015 Закон України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України (щодо реструктуризації кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню) В цілому даний Закон мав би позитивний вплив на полегшення податкового навантаження в рамках врегулювання питання конвертації валютних кредитів та списання курсової різниці, але за відсутності законодавства, що визначає інструменти та регулює порядок реструктуризації заборгованості, вказані положення закону в реальності не застосовуються більшістю Банків та не впливають глобально на зменшення долі «токсичних» активів Банків. Також дані зміни застосовуються виключно до операцій з реструктуризації та не стимулюють боржників погашати кредитну заборгованість з дисконтом разовою операцією.
08.05.2015 Меморандум щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті. Вказаний документ є лише декларацією рекомендованої поведінки Банків щодо позичальників, що мають кредити в іноземній валюті. Письмова згода під документом зовсім не означає, що він буде виконуватися. Під вказаним Меморандумом наразі підписано  11 банків  : Альфа-Банк Україна, Банк «Грант», Дельта Банк, Креди Агріколь Банк, Банк Михайлівський, КБ Надра», Платинум Банк, Приват Банк, Регіон-банк, УПБ, Фідо Банк. Але більшість з цих Банків або не мають проблеми з валютними кредитами, або перебувають під управлінням Фонду гарантування вкладів в процесі ліквідації.Головна проблема меморандуму – це небажання Банків поступатися своїми відсотковими доходами та надавати пільгову ставку кредитування на рівні валютної.
08.06.2015 Законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про іпотеку» №2037а Встановлює порядок припинення всіх зобов’язань, виникаючих з кредитного договору, внаслідок повернення предмету іпотеки Кредитору. Статус розгляду та перспективи затвердження документу – відсутні.
10.06.2015 Законопроект «Про внесення доповнень до ст.516 Цивільного кодексу України №2056а Встановлює право фізичних осіб-позичальників на викуп власного боргу у колекторів за ціною,яку сплатив колектор Банку. Статус розгляду та перспективи затвердження документу – відсутні.
16.07.2015 Законопроект «Про особливості діяльності санаційного банку» Документ визначає економічні, організаційні й правові засади створення та функціонування санаційного банку. Закон встановлює особливості роботи санаційного банку з активами, які відчужуються державними банками, банківськими установами , у капіталізації яких взяла участь держава, а також іншими банками незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, за умови якщо такі активи (боржник та/або заставне майно) знаходяться на території Луганської та/або Донецької областей та Автономної Республіки Крим. Тобто даним з/п вся відповідальність покладається на державу та позичальників.Статус розгляду та перспективи затвердження документу – відсутні.
Постанова НБУ від 21.07.2015 року №467 «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо роботи банків з боржниками–фізичними особами, у яких виникли/можуть виникнути фінансові труднощі» Має виключно рекомендаційний характер та розроблений для покращення проведення конструктивного діалогу між позичальником, у якого виникли фінансові труднощі, та банком.

 

Який результат таких безвідповідальних та популістських дій:

  • В стані ліквідації перебуває – 44 фінансові установи;
  • під впливом тимчасової адміністрації від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб – 11 банків.
  • загальні активи виведених Банків перевищують 320 млрд. гривень;
  • Доля «токсичних активів» в Банках, що залишилися в системі на рівні 18%, а з урахуванням Банків, що перебувають під тимчасовою адміністрацією, ліквідацією та активів, за якими було продано право вимоги на фінансові та колекторські компанії , складає близько 65-70% .
  • Тисячі сімей на грані виселення та загнані в кут бідності;
  • Підвищення облікової ставки з 19.5% до 30%, що не стимулює процеси реструктуризації та не дає розвитку бізнесу.

Враховуючи вище перелічені ініціативи  щодо врегулювання проблеми валютних кредитів, можна зробити наступні висновки:

  • З 2009 року по сьогодні відбувається тільки біг на місці в питанні врегулювання валютних кредитів, тобто щось відбувається, але без результату для кінцевого користувача.
  • Халатність держави сприяє банкрутству одних Банків та збагачення інших.
  • Держава не зацікавлена в прийнятті дієвих механізмів, що дозволять поділити вплив валютних ризиків між державою, банками та позичальниками. Всі дії, що відбувалися, переслідують виключно популістські або власні цілі.
  • Люди та їх сім’ї, що є складовою нашого суспільства, існують окремо від держави та мають самостійно вирішувати свої проблеми.
  • Потрібно консолідувати всі практики та програми врегулювання валютних кредитів по банківській системі України з боку НБУ;
  • Надати відкритий доступ до умов програм врегулювання кредитів на сайтах Банків;
  • Зробити прозорою для позичальників систему прийняття рішень, що буде мати вплив на строки розгляду.
  • Не чекати на «манну небесну» у вигляді Закону, а створювати практики та звертатися до Банку та відповідних фахівців та пропонувати аргументовані та доцільні варіанти врегулювання кредитної заборгованості Банкам.

На думку експертів Центру врегулювання «Долгофф» реструктуризація кредитної заборгованості залишається єдиним механізмом, що дозволить вільно дихати тисячам громадян України та стимулювати розвиток та довіру до банківської системи України. Маючи стабільний кредитний портфель та відсотковий прибуток від нього у Банка не виникне проблем з виплатою депозитів. Єдине, що необхідне від держави, дати мотиваційний поштовх, а не рекомендації, банківській системі, що буде стимулювати  позичальників до виконання взятих на себе кредитних зобов’язань, а Банки – домовлятися про умови виконання.

З повагою,

ООО «Центр врегулювання «ДолгОфф» — компанія, що поєднує професіоналів фінансової та юридичної сфери з багаторічним успішним досвідом з питань врегулювання кредитної заборгованості фізичних та юридичних осіб, орієнтована на комплексний захист та супроводження інтересів Клієнта перед фінансовими та державними органами, пошук компромісних  рішень, мінімізацію фінансових втрат клієнтів.

Контакти:

Сайт: http://dolgoff.com.ua/

E-mail: office@dolgoff.com.ua

Офіс: +38 067 823 31 31